Цікаві активності, а саме: інтерактивні завдання, логічні вправи, ребуси, кросворди, лексичні задачі, ігри для учнів 1-11 класів проведені у школі до Міжнародного Дня Грамотності. 

Більше фото за посиланням

За матеріалами

Підведені підсумки загальношкільної акції “Замість букету – донат на ЗСУ”. Напередодні 1 вересня учням й батькам було запропоновано не купувати букети вчителям, а гроші задонатити на потреби нашим захисникам. Протягом першовересневого дня було зібрано близько 15 тис. грн.  Про подальшу долю коштів адміністрація повідомить окремо.

Дякуємо педагогам, батькам і учням за допомогу й патріотичне виховання дітей! Разом – до ПЕРЕМОГИ!

Більше фото за посиланням

Вже вдруге, в умовах воєнного стану,  стартував новий 2023-2024 навчальний рік. Традиційно, на святковій лінійці,  дітей привітала Саєнко Т.Б., директорка школи, учні-страшокласники й школярі виконали патріотичну руханку.

Сьогодні шкільна родина радо прийняла 54 першокласники (Сердюк В.А., Тригуб А.В., Трояновська О.С. – перші вчителі й Решетняк В.М., Запрягайло Н.О. – асистенти вчителів).

Для 36 одинадцятикласників (Ус О.В., класний керівник) перший шкільний дзвінок звучав востаннє.

Навчальний рік в усіх класах розпочався з першого уроку “Ти як? Повертаємось до школи” з метою налаштування учнів на позитивну зустріч зі школою, друзями, учителями й зняття психологічної напруги.

Наступні уроки для дітей проведені у формі наукового арт-пікніка.

Бажаємо всім педагогам й учням перемоги України у російсько-українській війні, успішного, цікавого та спокійного нового навчального року!

Більше фото за посиланням.

Напередодні Дня знань працівниками психолого-педагогічної служби під керівництвом Рясної О.В., заступника директора з навчально-виховної роботи, проведені тренінгові заняття для педагогічних працівників школи “Соціально-емоційні навички” й “Кроки до ресурсності”.

Більше фото за посиланням

На серпневому засіданні педагогічної ради, що відбулась напередодні Дня знань, підведені підсумки роботи навчального закладу в умовах викликів сьогодення й обговорені основні тенденції роботи школи в новому навчальному році, шляхи подолання освітніх втрат, форми та результативність навчання, особливості оцінювання учнів 5 класу та при вивченні курсів за вибором й затверджені план роботи школи, структура навчального року, зразки свідоцтв досягнень, забезпечення школи підручниками, визнання  і зарахування підвищення кваліфікації педагогічним працівникам із вдосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу тощо.

Більше фото за посиланням

1. 16 липня 1991 року вперше святкували День Незалежності України, пізніше дату перенесли на 24 серпня.
2. На Всеукраїнському референдумі народ ухвалив рішення про проголошення незалежності української держави. На аркуші був лише одне запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» Понад 90% українців з усіх областей відповіли згодою.
3. 23 серпня 1991 року вранці була написана чернетка Акту проголошення незалежності України. Акт написали Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті.
4. 24 серпня 1991 року на надзвичайному позачерговому засіданні ВР УРСР 346 депутатів проголосували за незалежність України.
5. Після завершення позачергового засідання біля трибуни Верховної Ради опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню також підхопили люди, що мітингували на вулиці.
6. В’ячеслав Чорновіл запропонував занести до зали ВР синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому. Потім прапор підняли над куполом парламенту.
7. 28 січня 1992 року Державний прапор України було офіційно затверджено як державний символ незалежності.
8. Перший військовий парад, що був присвячений Дню Незалежності України, провели 24 серпня 1994 року.
9. Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України.
10. Національну валюту України було введено в обіг 2 вересня 1996 року.

Цікаві факти про Україну

• Україна є найбільшою державою за своєю площею у Східній Європі.
• На території українських земель діяв перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозька академія, яка була заснована князем Острозьким Костянтином-Василем у 1576 році.
• Однією з найдавніших конституцій у Європі є Українська Конституція Пилипа Орлика, яку було проголошено 1710 року. Зараз оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції.
• 1934-го на конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою у світі. Вона посіла друге місце після італійської.
• Українці – найспівучіша нація у світі, яка створила близько 200 тисяч народних пісень. Більше жодна нація світу не має такої кількості пісень. В ЮНЕСКО зібрано дивовижну колекцію українського фольклору та пісень народів світу. В українському фонді налічується 15,5 тисячі народних пісень, друге місце посідає Італія, яка має 6 тисяч народних пісень.

Джерело інформації

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

Джерело інформації

Заставка: картина “Державотворення”, художник Олексій Кулаков