Традиції моєї родини

Масштабний загальношкільний відеопроєкт “Традиції моєї родини” до Дня сім’ї триває.

Усім відомо, що кожну родину об’єднують традиції, які, можливо, започаткували ще прадіди чи прабабусі. Саме такий відео-марафон, куди працівники педагогічної служба нашої школи запропонували долучитися кожній родині та кожному класу, доводить, що наша школа – це одна велика дружня сім’я. Тож презентуйте свої традиції та вивчайте й переймайте традиції інших родин!

Дякуємо всім, хто долучився до проєкту! Далі буде!

Ббільше фото за посиланням

Передай Мак пам’яті – вшануй загиблих на війні

Челендж “Передай Мак пам’яті – вшануй загиблих на війні”, запропонований Лігою страшокласників , підтримали й  учні нашої школи. Діти створили відеоролики, де передавали один одному Квітку Пам’яті зі словами “Ніколи знову”.

Червоний мак (англ. Remembrance poppy) — символ пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

“У цей день Україна разом з усім цивілізованим світом промовляє: Never again. Ніколи знову. Сьогодні це два найважливіших слова для історії людства та його майбутнього. І вони не можуть стати просто формальністю. За 6 років війни загинуло понад 8 мільйонів українців. У Другій світовій загинув кожен п’ятий українець. Мільйони скалічених доль. Мільйони шрамів на землі у вигляді могил. Мільйони дітей, які більше не почують батьківську казку перед сном. Мільйони матерів, що більше не обіймуть своїх синів. Мільйони осель, у які ніхто не повернеться. Мільйони листів, що лишилися без відповіді. Мільйони ненаписаних книжок, віршів та пісень. Мільйони несказаних “Я тебе кохаю”. І все це разом – мільярди причин для людства не допустити подібного ніколи знову”, сказав у своїй промові Президент України – В.Зеленський.

Дякуємо учням, батькам, педагогам нашої школи, які долучились до челенджу.

Більше фото за посиланням

 

Про мир у віршах, малюнках та поробках під гаслом “Ніколи знову”

З метою гідного вшанування подвигу українського народу в боротьбі за свободу, увічнення пам’яті загиблих у Другій світовій війні, враховуючи карантинні заходи, учні нашої школи долучились до онлайн-марафону “Про мир у віршах, малюнках та поробках” під гаслом “Ніколи знову”.  Як ніколи, сьогодні ця тема актуальна в Україні. Як і 75 років тому, гинуть наші бійці на неоголошеній війні з російськими окупантами, захищаючи наші кордони.

Наші педагоги також не залишились осторонь:  Колос В.А., педагог-організатор та  Рябініна В.А. , соціальний педагог, написали та  представили власні вірші.

Дякуємо всім, хто долучився до заходів: учням, батькам, вчителям та педагогічним працівникам.

Більше фото за посиланням

Ніколи знову. Ми пам’ятаємо тих, хто не з нами, тих, кого забрала від нас війна

Як виростити “Сад мрій” або про проєкт від команди психолого-педагогічних працівників

Шкільна родина традиційно, протягом тижня, відзначала Дні психології. До цієї події командою психологічної служби:  Бондаренко В.В., практичним психологом, Рябініною М.А., соціальним педагогом, Колос В.А., педагогом-організатором, був запропонований тижневий проєкт “Сад мрій”. Всі заходи  були спрямовані на психологічну адаптацію до сьогодення, формування  внутрішнього ресурсу та об’єднання нашої спільноти.  Педагогічні працівники активно підтримували один одного теплими словами та довірливими  коментарями, з радістю спостерігали за активністю батьків та учнів.  Наша співпраця – цікавий та вагомий досвід. Під час онлайн-співпраці ми разом:

😊 розвинули творчі здібності та написали  вірш «Привіт. Як справи?»

😊 склали путівник по найцікавішим сувенірам та довірили один одному їх таємницю;

😊 слухали улюблені пісні та підтримували музичний настрій;

😊 дбали про безпеку один одного та ділилися справами «тут і зараз»;

😊 мріяли вголос та ті вірили в здійснення бажання кожного після карантину:

😊 дарували теплі слова та вітали один одного з професійними та особистими святами.

На завершення під час кавової зустрічі в онлайн-кафе педагогічні працівники поділилися враженнями від наших тижневих завдань та спонукали один одного на нові ідеї щодо роботи в подальшому!

А головне – були частиною колективу, командою, яка працює в одному напрямі, що надзвичайно важливо, особливо в умовах ізоляції. В майбутньому нас чекають спільні заходи для всіх учасників освітнього процесу з метою продуктивної співпраці та взаємодії. 

Дякуємо команді наших психолого-педагогічних працівників за моральну підтримку та цікавий досвід!

Як все було, можна згадати, переглянувши світлини

PS: особлива гордість, це спільний віршований продукт (редактор-упорядник – Рябініна М.А.):

– Привіт, як справи?
– Бажаєш кави?☕️
– А чом би ні?) Гайда до тітки Клави😉
– Хіба що в мріях 🙂 В неї – КАРАНТИН! 😷
– Та то таке, Маріш) ми через тин😉😁
– Та ну, який там карантин?
Гайда на пляж? Там є мангал один.
– Заради позитивної забави, біжу скоріше!
Ай-да в магазин!!!”Для тебе, Валю,
стиглий апельсин,
Вікторії – засмаглий шоколад…
Хто з нами ще?
То мрій квітучих сад…
– Агов, дівчата, залишайтесь вдома,
де спокій, затишок і безліч смакоти🤗😉
– Привіт, Іннусю!!! Хочу смакоти!!! 😋
Пора вже переходити “на ти” 🙃
Ти! Дуже круто! “Ти” буває
більше значить у житті, ніж “ви”!
– Ви бачили, як круто за вікном?
Пора вже йти нам грати у футбол))
– Я – дівчинка!!!))) І хочу – rock’n’roll)))
Влаштуємо скоріш онлайн танцпол?
– А я бажаю, щоб з’явився добрий гном,
Узяв до рук чарівний дирокол,
Наштампував яскраве конфетті,
Щоб все налагодилося в житті,
Щоб люди звеселилися гуртом,
Щоби весна співала: “Ми – круті!!!”
– І щоб на небі сяяла веселка,
і Валя бігала та грала у футбол
А ми завзято їй кричали:
” Валюха, то шикарний гол!”
І щоб при зустрічі ми знову обіймались
без масок і перчаток! Просто так)
Щоб радісно і щиро посміхались
Все буде! Зачекаєм… Буде так!)
Ніхто не може бути в самоті!!!
Підтримаємо кожного із нас!!!
Хто ще “ЗА” мрії?) Тут є майстер-клас! 👍
– Є майстер-клас? І що, він безкоштовний?
– Безцінне спілкування в різний час!)
Шкільна родина поєднала нас)
– А ще футбол, весна і рок-н-ролл…
– До речі, друзі, вам бажаю щастя,
побільше посмішок і спогадів ясних!
– І надзвичайно класного тепер…
Омріяного завтра…
Травень йде! Життя, як вулик повний, загуде!
І, хоч не закружляє вальс шкільний,
Ми закликаєм кожного: «Ти – МРІЙ!!!
– Іди вперед! Обов’язково , друже, Дій!
– Не бійся перешкод- вони рушійна сила.
– Долай негоду і берись за діло!
– Ща допишу лише я свій конспект!
І точна вирублю поганий інтернет)!
– Біжіть на двір! Там квітень дає джаз!
Кожною нотою цілує в щічки вас!
– А ще дивіться й на прогноз погоди,
а парасолька – захист від негоди.
– Я знов вернулась в інтернет,
бо семінар у мене, всім “привет)”
– Привіт, ще інтернет працює,
бо до села вже я мандрую.
– В святкові дні – життя без інтернету,
то краща, як на мене, є прикмета!
– Шкільна родино, скучила давно.
– Немає, навіть , з ким попити кави.
– Нап’ємось разом кави з чаєм,
коли почнем писати бали
учнів у журнали:)
– Забудьте ненадовго про журнали,
адже травневі дні настали,
скоріше на подвір’я Ви збирайтесь
І шашличком смачненьким
пригощайтесь!!!

 

Друге життя речей або як сприяти збереженню довкілля

Відомо, що пластикова пляшка у природі розкладається близько 450 років. Як зберегти довкілля  та виготовити чудову підставку під олівці із пластикових пляшок або жестяних баночок, знають учні 4-А класу. На дистанційних уроках трудового навчання, разом із своїм учителем –  Філь Т.М.,  учні виготовили цікаві поробки.

Збережемо довкілля разом! Дякуємо  батькам до допомогу дітям у навчанні!

Більше фото за посиланням

Юні дослідники-п’ятикласники вчаться спостерігати за рослинами

Учні  5-А, Б класів на дистанційних уроках природознавства, в рамках вивчення теми “Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи”, вчились ставити експерименти, вести  тривалі спостереження, фіксувати їх хід за допомогою цифрових пристроїв та формулює аргументовані висновки. Цього разу школярі спостерігали  за умовами проростання насінини та розвитком проростка квасолі.

Дякуємо юним дослідникам та їхньому вчителю – Овчаренко С.М. за цікаве навчання під час карантину.

Більше фото за посиланням

Дослідження до Міжнародного Дня лісу та Всесвітнього Дня Землі

Щороку мешканці світу об’єднуються, аби відзначити Міжнародний День лісу та Всесвітній День Землі і таким чином вшанувати крихку природу планети, яка все більше страждає від людських дій.  Не були осторонь і учні 4-Б класу, які під час дистанційних уроків природознавства провели дослідження та підготували повідомлення про різноманіття лісів, які ростуть на планеті Земля, значення лісів для природи й життя людей у світі і в Україні.
Дякуємо маленьким дослідникам та їхньому учителю Кібкало С.Ф. за цікаву роботу!

Всеукраїнський конкурс до Міжнародного дня пам’яті про чорнобильську катастрофу

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Чорнобильська трагедія стала символом мужності ліквідаторів, і пам’ятати про їхній подвиг є обов’язком українців.

До Міжнародного дня пам’яті про чорнобильську катастрофу 48 учнів 9-10-х зареєстровані для участі у Всеукраїнському конкурсі “Слідами Чорнобиля”, який проводять Освітній проєкт “На урок” та Харківський політехнічний інститут. З учнями працює Овчаренко С.М., учитель фізики.

А ми дякуємо “тим, хто врятував світ”!

Самодостатність – гасло дня для третьокласників

Триває робота школи в рамках американо-українського проєкту «Сезон миру та порозуміння», який має на меті навчити школярів розуміти себе та інших людей, виховувати у них доброту, співчуття, вміння слухати і поважати людей.

В день, гаслом якого стало слово “самодостатність” учні 3-А класу (вчитель-класовод – Шостак Н.А.) написали есе на тему “Моя майбутня професія”. Виявляється, що більшість наших учнів мріють стати лікарями та створити такі ліки, які б вилікували людство від усіх хвороб, в тому числі і від вірусної  інфекції COVID-19.

А нам потрібно трохи зачекати і залишатись вдома й займатись дистанційно, поки наші учні створять такі ліки!

Більше фото за посиланням

 

Show Buttons
Hide Buttons