Готуємось до Великодня: Створюємо лепбуки

Учні 1-А, Б та 3-А класів разом із своїми вчителями-класоводами Шостак Н.А., Куратовською В.М., Демешевою С.С. створили лепбуки до Великодня. У дослівному перекладі з англійської «лепбук» (lapbook) означає «наколінна книга» (lap – коліна, book – книга). Лепбук або як його ще називають інтерактивна тематична тека – це саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які можна діставати, перекладати, складати на свій розсуд. У ній збирається матеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яка виконана під час знайомства з певною темою. Щоб заповнити теку, потрібно виконати ряд завдань, провести спостереження, презентувати матеріал. Створення лепбуків сприяє збагаченню збагаченню, закріпленню і систематизації інформації, а розглядання теки в подальшому дозволяє швидко освіжити в пам’яті цікавий матеріал.

Детальніше про лепбуки за посиланням

Великодній тематичний день для майбутніх першокласників

Для майбутніх першокласників-п’ятирічок, які відвідують навчально-розвивальні заняття  “Пізнайко” у Черкаській ЗОШ №8, проведені  інтегровані тематичні заняття “Незабаром Великдень”. Великодньою темою були пронизані заняття з читання, письма, математики. Діти завершили  навчання виготовленням виробів  “Великоднє курчатко”. Чудовий тематичний весняний день проведений разом з Гудзь Н.П.!

Бачити серцем: Флешмоб до Всесвітнього дня підтримки людей з аутизмом

Учні 3-А та 3-В (спеціального) класів Черкаської ЗОШ №8  приєдналися до флешмобу #мирізні, присвяченому Всесвітньому дню підтримки людей з аутизмом. На інтерактивних уроках діти познайомилися з видатними людьми з аутизмом, виготовили сині пазли, переконалися, що ми всі різні і сприймаємо ситуації по-різному, простягнули “блакитні долоньки дружби”  людям з аутизмом. Вчимося “Бачити серцем”: бути добрішими, терплячими, небайдужими та толерантними до оточуючих! 

Більше фото за посиланням

Цікавий урок: Вчимо історію з застосуванням інтерактивих форм і методів роботи

Учням 7-А, Б класів цікаво і легко вчити історію.  Берестова О.М., вчитель історії, влучно застосовує інтерактивні форми і методи роботи: “гронування”, “мозковий штурм”, роботу з історичними картами та документами, історичну лотерею –  сучасні стратегії навчання, які спонукають учнів вільно думати й відкрито висловлюватися і спрямовані на стимулювання мислення, аналіз та синтез матеріалу, який вивчається.

Цікаві уроки: Створюємо Інтелект-карти

Вчителі географії Рясна О.В та біології Бузницька О.М. разом з учнями  6-х та  8-10-х класів спробували протягом узагальнюючих уроків створювати Інтелект-карти, або карти мислення (mind-maps). Інтелект-карти  –  це відображення на папері ефективного способу думати, запам’ятовувати, згадувати, вирішувати творчі завдання, а також можливість уявити та наочно висловити свої внутрішні процеси обробки інформації, вносити до них зміни й удосконалювати. Вийшло цікаво і для вчителя, і для учнів! Пробуємо далі!

Більше фото за посиланням

Цікавий урок: Сюрреалізм англійською

Цікава форма роботи запропонована вчителем англійської мови Дженжерухою І.М. учням 10-А класу. Протягом уроку учні під диктовку англійською мовою мали намалювати картину у стилі напрямку сучасного мистецтва “сюрреалізм”, використовуючи мовні одиниці з теми “Мистецтво” . Складність полягала у правильному розміщенні предметів на полотні та опису сюжету своєї роботи по закінченню. Було весело і незвично!

 

Прощання з Букварем

У Черкаській обласній бібліотеці для дітей відбулось свято “Прощання з Букварем” – першою книгою учнів 1-А  і Б класів Черкаської школи №8.  Діти долучились до перегляду вистави та участі у конкурсах й вікторинах. Відтепер школярики можуть впевнено і самостійно крокувати у країну Книги та пізнавати навколишній світ.  Вчителями-класоводами першокласників є Шостак Н.А. та Куратовська В.М.

Майстер-клас від батьків до Великодня

Для учнів 4-А та 4-Б класів (вчителі-класоводи – Гудзь Н.П., Швець-Мазуренко А.В.) проведений  майстер-клас  від мами Ничик Олександри – Світлани Юріївни. Учні зробили чудовий сувенір-магнітик до Великодня, а мама поспілкувалась і ближче познайомилась з друзями-приятелями доньки та особливостями роботи в школі. Щиро дякуємо батькам за співпрацю!

Вчимо мову з Олександром Авраменком

Зустрітись із  автором і ведучим передачі «Загадки мови» Першого каналу Національного радіо України, ведучим мовної рубрики «Експрес-урок» на телеканалі «1+1», автором підручників із української мови і літератури, доцентом Київського університету ім.Б. Д. Грінченка, Олександром Миколайовичем Авраменком, чудову нагоду мали учні 10- А та 11-А класів Черкаської ЗОШ № 8.
Учні отримали цінні поради щодо успішного оволодіння українською мовою та, зокрема, правильного слововживання й наголошування лексем. Наприкінці зустрічі всі охочі мали можливість поставити цікавому гостеві питання, отримати автограф та зробити світлини на пам᾿ять. Красно дякуємо за гостинність колегіуму «Берегиня».

Репортаж Пасічник Л.Г., вчителя української мови та літератури

Українські традициії: Вербна неділя

  • Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
  • Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
  • Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
  • Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
  • Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;
  • Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;
  • Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
  • З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
  • Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;
  • Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”;
  • Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;
  • Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
  • У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
  • У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
  • Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.

За матеріалами Вербна неділя

Show Buttons
Hide Buttons