Я – Тищенко Діана, родом із Черкас, учениця 10-го класу. Війна застала мене в рідному місті на світанку 24 лютого 2022 року, коли мене батьки розбудили та сказали, що почалися бойові дії. З того моменту моє життя змінилося.Війна… Лише одне слово викликає сум, біль, розчарування. За цей час війна змінила кожного, не пошкодувала нікого і мене також.
До війни я була оптимісткою – все викликало радість, сміх. Життя було неначе сон, який я зараз згадую з посмішкою, але пришла вона – війна. Ця подія змінила мене, може в кращу сторону, а може і в гіршу.
З приходом війни я відчуваю себе інакше: відчуття таке, наче мені зняли окуляри, і я побачила всю жорстокість життя, коли ти не знаєш, що буде завтра. Я зрозуміла, що дитинство вже не повернеться.
Кожного дня бажаю всім серцем, щоб воїни повернулися живими, і щоб ця жахлива війна закінчилась.
Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету міністрів України/ Mental HealthUA
