Мене звати Ірина Полтавець.Я – вчителька Черкаської загальноосвітньої школи №8, а ще я мама, дружина і просто звичайна жінка, яка вміє і хоче радіти життю попри всі випробування, які посилає нам доля.Моє життя, як і життя кожного українця, дуже змінилося після того, як війна нещадно прийшла в таке спокійне та щасливе “сьогодні”, і змусила серйозно подумати про “завтра”, і чи буде те “завтра” взагалі?
Я завжди пишалася тим, що маю: міцна родина, люблячий чоловік, найкращий у світі син, багато друзів, улюблена робота, щирі очі моїх учнів та іхні міцні обійми щоранку, як тільки переступаю поріг школи. І від думки, що можу все це втратити, «хололо» тіло… Та чи мала я право «розкиснути» та впасти у відчай? Авжеж, ні. Заради усього того цінного, що робило мене щасливою, я мусила перебороти свої страхи та сумніви і просто жити сьогоднішнім днем, не думаючи про «завтра». Я навчилася цінувати звичайні речі, які здавалися такими буденними: горнятко кави з подругою, прогулянка наодинці з собою під шурхіт осіннього листя, краса рідних Черкас…
Коли війна раптово увірвалася у наше життя, я лишилася удвох з чотирирічною дитиною, в той час, як наш тато був змушений боронити нас, бо несе службу у лавах поліції і його обов’язок – захищати країну. Тоді я вперше серйозно задумалась над тим, що майже нічого не бачила в Україні. Усі ті місця, які раніше здавалися такими доступними в будь-який час, раптом стали недосяжними. Того ж року, ми з чоловіком вирішили змінити своє життя і вирушили у невеличку подорож, щоб насолодитися нашою країною. Ми підкорили Говерлу, відчули неповторний дух Карпат, пройшлися романтичними вуличками Львова, Мукачева, Чернівців та відкрили для себе затишне Рівне. Кожне із цих місць стало для нас особливим, наповнило наші серця теплом та гордістю за свою прекрасну Україну. Тоді я збагнула, що попри всі труднощі наша країна повинна встояти в боротьбі за незалежність, а ми, українці, маємо зробити все, щоб пришвидшити таку довгоочікувану перемогу!
Я навчилася цінувати те, що маю і відчувати кожну мить життя із вдячністю.
Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету міністрів України/ Mental HealthUA
