Герої не вмирають

орден Золота Зірка ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014) 


    Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Андрію Миколайовичу Черненку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
      

     Народився 9 грудня 1978 року у селі Слободо-Петрівка Гребінківського району Полтавської області. Дитинство пройшло в Черкасах. У 1994 році закінчив Черкаську середню загальноосвітню школу № 8, потім – Національний транспортний університет за фахом інженер-технолог. Проходив строкову службу у лавах Збройних сил України, служив у Мукачевому, де під час повені рятував мирних жителів. У 2008–2012 роках жив у Нідерландах, де його дружина працювала перекладачем у Посольстві України. Те, як живе Європа, бачив на власні очі. Після повернення в Україну мешкав у Києві, де працював автоелектриком на станції технічного обслуговування. 
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ’ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя. 
      Починаючи з листопада 2013 року відвідував Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Майже щовечора, вклавши маленьку донечку спати, йшов на Майдан. 18 лютого 2014 року отримав проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини. Був доставлений з Будинку профспілок до 17-ї київської лікарні, де і помер. Похований у селі Слободо-Петрівка Гребінківського району Полтавської області. 

      Ім’я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. 20 серпня 2014 року у Києві на фасаді будинку № 114 на вулиці Червоноармійська, де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 16 лютого 2017 року у Черкасах на фасаді будівлі Черкаської середньої загальноосвітньої школи № 8 (вулиця Смілянська № 88/2), де навчався Герой, відкрито меморіальну дошку.

За матеріалами: http://ukrgeroes.narod.ru/ChernenkoAM.htm

Учні 6-Б класу під керівництвом  Бряник І.В. тримають постійний зв’язок з рідними Андрія Черненка, випускника нашої школи, Героя Небесної Сотні, Героя Майдану, який віддав своє життя за свободу України. До 44-го дня народження нашого героя школярі створили відеоряд про його життєвий шлях. Пам’ятаємо своїх героїв, адже «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», говорив М. Рильський, відомий український поет.

Росія підступно напала на незалежну Україну зранку 24 лютого 2022 року

Внаслідок повномасштабної російсько-української війни загинуло 6 випускників нашої школи:

  • Гриценко Ілля Вікторович, випускник 2012 року, захисник України, молодший сержант, боєць АТО (Волоноваха, 2016, Лисичанськ, 2017), студент Інституту танкових військ імені Верховної Ради України Харківського Національного технічного університету, нагороджений відзнакою Президента України “За участь у антитерористичній операції” 17.02.2016. Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (посмертно). Загинув під Харковом 19 березня 2022 року, захищаючи Україну від російської орди

 

  • Осадчий Костянтин Володимирович, випускник 1990 року, закінчив Київське вище танкове училище,  старший сержант, своє життя не пов’язав із армією, але з початком війни без жодних вагань став на захист Батьківщини від російських загарбників. Загинув 28 квітня 2022 року у Донецькій області. Указом Президента України нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) 28.07.2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі

 

 

  • Внуков Роман Олександрович, випускник 2002 року, водій-механік ПАТ «АЗОТ», солдат ЗСУ, загинув у російсько-українській війні на Донеччині 17.05.2022 року. Указом Президента України нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) 15.07.2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі

 

 

  • Сирота Вадим Сергійович, випускник 2003 року, старший кухар ЗСУ,  загинув 2 листопада 2022 року, коли російські війська вели штурм його позицій за допомогою танків у Донецькій області

 

 

 

  • Плаксій Максим Миколайович, випускник 2004 року, прикордонник, 4 лютого 2023 року, в результаті ворожого артилерійського обстрілу вогневих позицій в районі міста Бахмут, отримав поранення, несумісні з життям.

 

 

 

  • Бистрий Андрій Володимирович, випускник 1992 року, закінчив 9 класів. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну у 2022 році у званні молодшого сержанта служив командиром інженерно-технічного відділення інженерно-саперного взводу й був першокласним сапером. Попри важке захворювання й поранення, до останніх днів свого життя боровся за незалежність і збереження суверенітету нашої держави на нулі в Ізюмі, Бахмуті, Сєвєродонецьку. Помер 8 серпня 2023 року у 46 років у день свого народження.
  • Кукушкін Олександр Миколайович, випускник 1995 року, закінчив 9 класів. Був членом ГО «Спілка ветеранів ДШВ і військ спецпризначення». Був активним учасником проєкту «Будинок ветеранів». На початку повномасштабного вторгнення став до лав ДФТГ, брав участь в підготовці до оборони Черкас. У квітні 2022 року пішов служити у ЗСУ (Сили спеціальних операцій). Брав участь у бойових діях на сході України, в лютому 2023 року при виконанні бойового завдання отримав тяжке поранення, після лікування і реабілітації знову повернувся в стрій. Командир відділення – командир машини 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу загинув на Харківщині у жовтні 2023 року.
  • Сергій Корпан Дмитрович, випускник 1986 року. Навчався в Черкаському інженерно-технологічному інституті за кваліфікацією інженер-електромонтер. Після навчання працював у ПАТ “Азот” на посаді майстра зміни, потім машиністом розфасувально-пакувальних машин. Був командиром машини механізованого відділення в окремій механізованій бригаді. Став на захист України у жовтні 2023 року. Загинув на Донеччині 30 травня 2024 року у результаті ворожого артилерійського обстрілу.
Show Buttons
Hide Buttons